Старі листівки Печеро-Ілицький заповідник

Печоро-Іличський заповідник створили 1930 року на західних схилах Уралу, насамперед для збереження соболя та його угідь. Із заходу, півночі й півдня територію обмежують річки Печора та Ілич, зі сходу — хребет Поясовий Камінь. Управління заповідника розташоване в селищі Якша.

Усі старі листівки цього розділу — один комплект 1982 року, побудований як розповідь про заповідник за порами року: «Весна», «Зима», «Квіти Печоро-Іличського заповідника», «Тайгова річка», «Верхів’я річки Ілич». Окремі картки показують типові ландшафти — кедр, бір-біломошник, верхнє болото — і місця з власними назвами: «Ведмежа печера», «Кидус», «Лек-із».

Найвідоміший сюжет набору — «Мала гора ідолів». Так перекладається з мови мансі назва плато в межиріччі Іличу та Печори, на якому стоять сім кам’яних стовпів вивітрювання заввишки від 30 до 42 метрів. Є в комплекті й господарський бік заповідника: «Дослідна лосеферма», «Транспорт заповідника», «Крилаті гості заповідника».

Серія 1982 року показує цей важкодоступний куточок Північного Уралу таким, яким його знімали для масової листівки.