Старі листівки Кавказькі мінеральні води

Кавказькі мінеральні води як курортний район ведуть відлік від 1803 року, коли рескрипт Олександра I визнав їхнє державне значення. До групи належать П’ятигорськ, Железноводськ, Єсентуки й Кисловодськ, і всі чотири міста є на листівках цього розділу.

Більшість карток — серія 1963 року. П’ятигорськ у ній представлено загальним виглядом, парком, Еоловою арфою, пам’ятником М. Ю. Лермонтову та Лермонтовською галереєю — павільйоном із заліза й скла 1901 року; Железноводськ — парком і Пушкінською галереєю, збудованою того ж року; Єсентуки — грязелікарнею. Найширше знято Кисловодськ: Дзеркальний ставок, верхня колонада в парку, Червоні камені, Зміїна балка в околицях, санаторії «Гірські вершини» й «Росія», санаторій імені X Жовтня на проспекті Миру.

Друга серія, 1974 року, цілком кисловодська: Каскадні сходи, новий нарзанний бювет, готель «Росія», Будинок зв’язку, проспект імені 50-річчя Жовтня та барельєф Леніна на Червоних каменях. Нарзан — місцева мінеральна вода з природним вуглекислим газом; назву перекладають із кабардино-черкеської як «напій нартів». Окремо — листівка 1971 року з колгоспним санаторієм «Руно» в П’ятигорську.

Старі листівки Кавказьких мінеральних вод цікаві й краєзнавцям, бо Дзеркальний ставок потрапив і до серії 1963-го, і до серії 1974 року.