Радянська художня листівка 1971 року представляє вид на собор святого Юра у Львові — один із головних греко-католицьких храмів міста.

Що зображено на листівці

На листівці зафіксовано вид на бароковий собор святого Юра з південно-східного боку. У кадр потрапляє частина двоповерхового митрополичого палацу з чотирисхилим черепичним дахом, декоративна брама з балюстрадою та скульптурним завершенням. На задньому плані височіє головний купол собору з ліхтарем і хрестом, а також елементи фасадного декору. Передній план частково закритий зеленими гілками дерев.

Історична довідка

Архітектурний ансамбль собору святого Юра був зведений у XVIII столітті на однойменній горі. Будівництво собору за проєктом архітектора Бернарда Меретина розпочалося у 1744 році та завершилося у 1762 році, після чого оздоблювальні роботи тривали під керівництвом Клеменса Фесінгера. У радянський період, починаючи з 1946 року після Львівського собору, храм було передано Руській православній церкві, у віданні якої він перебував на момент випуску цієї листівки у 1971 році.

Сучасний стан

У 1990 році собор святого Юра був повернутий Українській греко-католицькій церкві і знову став її кафедральним собором (до перенесення кафедри в Київ у 2005 році). У складі історичного центру Львова архітектурний комплекс собору внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні він відкритий для вірян та туристів, будучи видатною пам’яткою архітектури українського бароко.

Де знаходиться (карта)

Адреса: Площа Святого Юра, 5, Львів, Україна

Координати: 49.835800, 24.013100
(Google Maps)

Джерело координат: Координати собору святого Юра у Львові.

Питання та відповіді

Яка будівля зображена на передньому плані перед собором? На передньому плані частково видно двоповерховий митрополичий палац із черепичним дахом.
Кому належав собор у 1971 році? У 1971 році собор перебував під юрисдикцією Руської православної церкви після його передачі у 1946 році.
Хто є автором архітектурного проєкту собору? Проєкт собору святого Юра був розроблений архітектором Бернардом Меретином у XVIII столітті.